Feb. 13th, 2017

 Усі аж три людини, з якими могла б сьогодні зустрітися, відпали. 
Мій нервовий клубок, сплетений спершу із  захопленості, потім зі співпереживання, співтривоги і власних тарганів, тимчасово розв'язався (рішення дружити не значить, що мені не болять станції метро, запахи приміщення й рядки співзвучних віршів).
Пауза, завмирання. Борги роботі висять по боках, немов торби, і наче не заважають.
Дім трохи заспокоївся. Він стабільно неохайний, часом нервовий, але звичний.
Гроші закінчуються несподівано швидко, як завжди, не розрахувала.
Трохи планів, непевності в майбутньому, зайвих рухів собі на шкоду, невисловленості до близьких і мильних бульок з "як може бути" про те ж таки майбутнє.
І от я думаю: пауза. тиша.
Я починаю тривожитися - тиша котиться стінами моєї кімнати: сама собі тривога й сама собі клубок.

Profile

mirazhi

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
171819202122 23
24252627282930

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 11:57 am
Powered by Dreamwidth Studios