Jan. 2nd, 2017

Може, варто відпочити. Тільки я не знаю, як. Коли я сиджу на місці, без думок і відчуттів, це нестерпно.
Не встигаю дихати - так біжу. А якщо зупинитися - я не можу дихати в тому, що мене оточує!
Тому в ці безглузді дні я все ж щось роблю, дрібне, непомітне, марудне.

Пишу повідомлення, як шифрограми. Раптом їх відкриють, побачать на екрані там, в адресата.
Можна з серйозністю говорити про справді важливі мені речі, про роздвоєність внутрішню й зовнішню, в собі і в публічному образі.
Глибше лежить справді варте написання - тисячу разів повторене, як змінився мій світ, як змінилося пристрастне почуття на щось спокійне, невідоме і прекрасне. Я хочу його зберегти.

Маленька я виростає у відповідальну істоту. Істота мучається, але гризе старий світ, щоб визирнути хоч трішки у новий.

Profile

mirazhi

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
171819202122 23
24252627282930

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 11:56 am
Powered by Dreamwidth Studios